Острів скарбів, Стрільчий

Нещодавно мені з командою краєзнавців, пощастило відвідати один з най таємничіших островів Дніпропетровщини, Стрільчий. Поїздка залишила по собі пам’ятні враження

 Невідомими шляхами

 Дорога до острова Стрільчий від міста Дніпра не така вже й довга – на неї ми витратили не більше години. Та чимало часу пішло на мандри селищем Волоським, біля якого й розташований острівець. Селище – звичайне, не дуже заможне, тож його дороги «бажають кращого», а будь-яких туристичних вказівок – взагалі немає.

Місцеві ж на запитання, «де острів Срільчий» –здивовано розводили руками. Врешті одна жінка здогадалася, який острів ми шукаємо, пояснила: «Мабуть це Утес…». Отакої! Виходить, жителі Волоського називають старовинний козацький острів та скелю на ньому, російською - «Утес» й взагалі не відають як історично зветься острів.

 Козацький скарб

 При наближенні до берега, бачимо лінію чималих забудов. Ті, хто має тут будиночки, здебільше люди заможні – тож панівно загородили усі шляхи до берега й до Стрільчого, наче він у їх власності. Врешті знаходимо один вузенький провулочок й ним спускаємося до Дніпра, готуємо човен та починаємо переправлятися. Дехто з учасників мандрів взагалі вирішує переплести на острів вручну. Від берега до Стрільчого – шлях недалекий, усього якихось 300 метрів. Вода ж тут здебільше тепла, місцями навіть гаряча.

Зустрічаються й холодні течії, - під островом б’ють джерела. Загалом Стрільчий – дуже цікавий острівець: майже весь скелястий, з одного боку має «Гору», з іншого – більш рівну місцину, посередині – росте дерево. А от величного дуба, що височів десь тут за часів козацтва – нині немає. З ним пов’язана легенда про запорізький скарб. Начебто, на цьому острові закопані козаками великі гроші. «Запорожці десь тут глибоку яму вирили, склали туди золото, срібло, рушниці і засипали все піском. Потім розклали на тому піску якогось хлопця і добряче його відсікли. Запитали в хлопчини: «А знаєш, за що ми тебе січем?» - «Ні, не знаю», - мовив хлопець, плачучи. Вони його вдруге побили, знову запитали: «А за що, б’ємо -знаєш?"-"Ой, татусенькі рідненькі, не знаю ». Давай втретє. Кричав хлоп'я, кричав, поки не охрип.« Досить », - кажуть. Знову питають: «Скажи, за що ми тебе січем? » - «Щоб пам'ятав, де закопали скарб». «Ну, - кажуть, - здогадався; Озирнись ж і йди з Богом ". Вирвався хлопець та й додому вернувся. Це було як Січ зруйнували. Через кілька десятків років з Київської губернії вернувся цей хлопчик на місце та вже дідом. Пішов шукати скарб козаків на Стрільчий. Та місце - змінилося, було загорнуте камінням. Довго він скарб шукав, та так і не знайшов.»

Місцеві ж вважають, що той скарб козаки заховали не на острові – в печерах під ним. Справа втому що під островом з одного боку є розщелина. Куди вона веде –невідомо, та скоріше за все до побудови Запорізької ГЕС, ця частина острова була над водою, тож туди можна було дістатися. Чим не місце для козацького скарбу! Нині ті печери - затоплено. Тож козацькі скарби, якщо вони є, – у надійному захисті.

Загалом Стрільчий здавна користувався увагою людей. Науковцями доведено, що тут в кам’яному віці існувала майстерня, на її рештках згодом дослідниками були знайдені: одбивні та поліровані кам'яні знаряддя, кістяні та гончарні вироби. «Вироби цієї майстерні відзначаються красою та чистотою обробки, великою різноманітністю в типах та орнаментовці предметів». – згадує у своїй книзі «Дніпрові пороги» Дмитро Яворницький.

 Екстремальний та забруднений

 Під час нашої експедиції, не було виявлено ніяких особливих скарбів, зате ми побачили купи сміття що лишають на острові рибалки, відпочиваючі. Під деревом, справжнє сміттєзвалище: пляшки, папір, тощо.

Дивлячись на усе це, соромно стає за тих наших земляків, що втратили повагу до природи й не вміють відчувати красу, берегти її!

Стільчий сьогодні –ще й місце екстимального відпочинку молоді. Місцеві хлопці перепливають сюди, забираються на високу скелю й стрибають звідтіля у Дніпро. Не наважилися наслідувати їх прикладу та з захопленням споглядали за стрибками. Дійсно - вражає!

Загалом острів ще й сьогодні - дуже мальовничий та колоритний. А який красивий захід сонця тут можна побачити! Най вибагливіший фото знавець буде вражений. Та не слід забувати й про небезпеку. Усюди – змії: вони вигріваються на камінні, сидять під берегом, вільно плавають. 

Тож, перебуваючи на острові, треба бути дуже уважними та пам’ятати – «ви в гостях»! І головне – не руйнуйте природу сміттям! Згадуйте про нащадків – треба ж і їм лишити красу у спадок!